Шаблони документів. Розділи. Структура документа. Автоматизоване створення змісту та покажчиків. Алгоритм опрацювання складного текстового документа.

Тема уроку № 12. Шаблони документів. Розділи. Структура документа. Автоматизоване створення змісту та покажчиків. Алгоритм опрацювання складного текстового документа.

Мета:

освітня: сформувати поняття про алгоритм опрацювання складного текстового документа,використовуючи нові терміни та об‘єкти.

розвивальна: формувати вміння використовувати набуті знання на практиці; розвивати креативність і образне мислення;

 виховна: виховувати культуру оформлення текстових документів.

Тип уроку:   Комбінований

Обладнання: Роздатковий матеріал, мікрофон. Плакат "Текстовий редактор", стенди "Вивчаємо тему", "Критерії оцінювання", MS Word 2010.

Хід уроку

        I.          Організаційний етап.

Привітання вчителя, перевірка готовності класу до уроку і присутніх на уроці.

     II.          Відтворення і корекція опорних знань.

Опитування ланцюжком.

Перший учень ставить коротке запитання другому. Другий — третьому, і так до останнього учня. 

Часна відповідь — кілька секунд,учитель має право зняти  питання,  яке  не  відповідає  темі або  недостатньо  коректне. 

Орієнтовні запитання:

1.Що таке форматування тексту?

2.Як правильно створювати таблиці в текстовому документі?

3.Як створювати формули в текстовому документі?

4. Як вставити в текстовий документ формулу з колекції формул?

 III.          Мотивація навчальної діяльності.

Для того, щоб під час створення документа не повторювати кожного разу однакових дій,  для створення і зміни стилів, параметрів сторінки, колонтитулів тощо, можна скористатись шаблонами документів.

  IV.          Повідомлення теми, цілей, завдань уроку.

Тому тема сьогоднішнього уроку звучить наступним чином: «Поняття про шаблон документа. Створення документа за допомогою майстра».

     V.          Сприймання і усвідомлення нового матеріалу.

Пояснення вчителя.

Робота у текстовому редакторі часто вимагає створення однотипних документів, для спрощення нашої роботи і використовують шаблони. Наприклад, під час створення презентацій використовувались шаблон оформлення та шаблон вмісту. Аналогічно можна користуватись шаблонами під час створення текстових документів.

Шаблон визначає основну структуру документа і містить інформацію про різноманітні параметри: елементи автотексту, шрифти, призначення сполучення клавіш, макроси, меню, параметри сторінки, форматування і стилі.

Шаблон документа – це документ, що містить всі елементи, які є «спільними» для різних документів даного типу. Шаблон використовується як зразок для створення нових документів певного типу.

Як правило,  шаблоні визначені стилі, які застосовано в цих документах. Також можна додати до нього колонтитули, будь-який готовий текст, зображення тощо.

Під час створення нового документа за шаблоном ви починаєте не «з чистого аркуша», а з копії шаблона. Наприклад, якщо існує готовий шаблон для наказів керівництва компанії, то під час створення нового наказу, його заголовок, зображення логотипа і т.д. вже розміщені на своїх місцях. Потрібно додати лише номер і текст наказу. При чому для всіх складових тексту наказу в шаблоні передбачені готові стилі. Саме тому оформлення всіх наказів лишається однаковим.

Шаблони часто використовуються для того, щоб установити єдиний стандарт для типових документацій в організації.

Шаблон – це звичайний документ з розширенням dot, а не doc. Текстовий процесор MS Word дає змогу відкривати та редагувати шаблони аналогічно до редагування документів. Можна перетворювати документ на шаблон. Основна відмінність між документами та шаблонами полягає в їх використанні.

Існують два основні типи шаблонів: глобальні й шаблони документа. Глобальний шаблон, наприклад, шаблон Звичайний (Normal), містить параметри форматування, доступні для всіх документів. Шаблони документа, наприклад, шаблони записки або резюме, містять параметри форматування, доступні тільки для документів, які були створені за допомогою цього шаблону.

Програма MS Word містить кілька шаблонів і майстрів для створення типів документів, які використовуються найчастіше. Такі шаблони та майстри створюються на допомогу користувачеві, їх використання зберігає час на підготовку ділових паперів.

Так, для створення особистих або ділових листів можна використати відповідні майстри, які допоможуть підготувати листи, необхідні для різних ділових ситуацій.

За допомогою Word можна створити, наприклад, такі види документів:

-         Ділові листи;

-         Титульні сторінки повідомлень;

-         Службові записки;

-         Звіти;

-         Брошури,

-         Довідники;

-         Розклад зустрічей…

Якщо потрібно створити набір документів, які мають схожі значення параметрів форматування, слід використати шаблони однієї групи: Стандартні, Вишукані або Сучасні. Так як для створення резюме використовується шаблон Резюме стандартного стиля, то для підготовки листа – шаблон Лист стандартного стиля.

Багатосторінкові документи (реферати, брошури, книги, журнали, курсові та дипломні роботи тощо)  мають структурні частини (розділи, пункти, параграфи), створюючи таким чином ієрархічну структуру документа (так званий план документа або зміст).

Структура документа – це ієрархічна схема розміщення складових частин документа.

Щоб переглянути поточну схему документа обираємо меню Вид – Схема документа.

Щоб переглянути поточну стуктуру документа обираємо меню Вид – Структура документа.

+ - це якщо у рівня є підрівні, або підпорядкований текст

- якщо у рівня відсутній підпорядкований текст

▪ якщо цей текст має найнижчий рівень (основний текст)

Створення колонтитулів

Колонтитули – це службові повідомлення, які розміщуються на полях сторінки документа.(верхні, нижні та бічні колонтитули, парних та непарних сторінок, розділів)

Меню Вид – Колонтитули – далі вводимо текст в верхній чи нижній колонтитул та натискаємо на кнопку Закрити.

У колонтитул крім надрукованого тексту можна вставити номер сторінки   – кнопка Номер сторінки , поточну дату і час – кнопка Дата та час , рисунок – кнопка Рисунок та ін. Розміщення вмісту колонтитула відносно верхнього чи нижнього краю сторінки регулюється відповідними лічильниками в групі Розташування  (меню Файл-Параметри сторінки).

Розділ — це частина тексту, що має свою назву і може містити графічні або інші об'єкти.

Розділи використовують:

·       для захисту тексту від зміни;

·       для можливості вибору приховування або відображення тексту;

·       для використання тексту або графічних об'єктів з інших документів;

·       для вставлення розділів тексту з форматом, відмінним від того, що використано у поточному стилі сторінки.

Розділ містить щонайменше один абзац. При виділенні тексту в окремий розділ у кінці цього тексту автоматично буде вставлено розрив абзацу. Можна вставляти у текстовий документ розділи з інших документів або інші текстові документи у вигляді розділів. Також можна вставляти розділи з текстового документа в іншій або у той самий документ у вигляді посилань. Автоматична побудова змісту багатосторінкового документа можлива лише за умови використання для заголовків стилів Заголовок 1, Заголовок 2 і т.д. по всьому документу.

Автоматична побудова змісту

Зміст документа – це перелік назв структурних частин документа, впорядкований відповідно до його ієрархічної схеми, із зазначенням відповідних номерів сторінок.

В текстовому процесорі можна за допомогою різних Заголовків створити автоматизований зміст документа. При зміні сторінок, ці дані будуть автоматично поновлюватися та можна буде швидко перейти на відповідний розділ чи параграф даного документа.

Для автоматичної побудови змісту необхідно виконати такі дії:

1.Установити курсор в кінці або на початку документа, де повинен знаходитись зміст;

2. Вибрати команду Вставка /Посилання (Ссылки) / Зміст і покажчики… (Оглавление и указатели…);

3. У діалоговому вікні Зміст і покажчики (Оглавление и указатели) відкрити вкладку Зміст (Оглавление);

4. Вибрати заповнювач у списку Заповнювач (Заполнитель);

5. За допомогою лічильника Рівні (Уровни) встановити кількість рівнів заголовків, які будуть відображатися у змісті (за замовчуванням зміст буде трирівневим);

6. Натиснути кнопку ОК для підтвердження створення змісту – через деякий час з’явиться зміст документа.

За допомогою змісту документу можна переходити до потрібного місця, яке відповідає даному заголовку. Для цього потрібно навести вказівник миші на потрібному пункті змісту та, натис­нувши клавішу Ctrl, клацнути ліву кнопку миші. Якщо натиснути клавішу Ctrl, то вказівник миші набуде вигляду руки.

Для оновлення змісту після внесення змін потрібно:

1. Клацнути будь-який рядок змісту – зміст стане активним (у всіх рядках з’явиться сірий фон);

2. Клацнути зміст правою кнопкою миші;

3. У контекстному меню за допомогою перемикача вибрати потрібний варіант оновлення змісту – повністю або лише номери сторінок.

4. Підтвердити наміри натисненням кнопки ОК.

Проведення комплексу вправ для зняття м’язового напруження. (Варіант 1)

  VI.          Осмислення зв'язків і залежностей між елементами вивченого матеріалу.

а)Робота за підручником.

б)Метод «Лицарський турнір»

Запрошуються два учні, один одному задають запитання по темі сьогоднішнього уроку. Кожна вірна відповідь – один бал на рахунок переможця. Приклади запитань:

1.   Що таке шаблон?

2.   Для чого він використовується?

3.   Як створити шаблон за допомогою майстра?

4.   Яке розширення імені файла шаблону документа?

в) Практичне завдання. Інструктаж з БЖД.

Виконання комплексу вправ для зняття зорової втоми (Варіант 1).

Набрати і форматувати уривок тексту з підручника, що містить різне форматування частин

VII.         Домашнє завдання:

1. Опрацювати відповідний параграф підручника, конспект уроку.

VIII.          Підсумок уроку.

Рефлексія.

Учням пропонується закінчити речення: "Для мене сьогодні важливим було...", "Сьогодні я дізнався про...", "Мені хотілося в майбутньому  дізнатись про..., навчитись …".

  IX.          Оцінювання роботи учнів на уроці

Урок наближається до кінця. Перевіримо, як ви засвоїли тему уроку.

Гра «Помилка»

Після вивчення теми учням пропонується: першому – назвати одне нове слово (поняття, термін) із тих, що були засвоєні, другий повинен повторити слово, промовлене попереднім учасником, і додати своє. Порядок слів при цьому змінювати не можна. Якщо учень зробив помилку, наступний замість слова промовляє – «помилка».

Рефлексія. (Технологія «Мікрофон» та прийом «Незакінчені речення»).

Продовжте речення, записані на дошці: «Сьогодні на уроці я дізнався про…»,

 «Набуті знання та вміння можна використати…»

Учитель оцінює роботу учнів на уроці.